ПравдаPRO

Впродовж всієї історії людства аборт був «каменем спотикання» медичної етики, філософії, юриспруденції та теології, хоча пошуками методів абортації займались ще лікарі стародавнього світу. Згадки про аборт зустрічаються в древніх рукописах Стародавнього Китаю понад 4600 років тому. Також є свідчення того, що стародавні жителі Австралії розривали навколоплідний міхур з ціллю смерті плоду через викидень. Жінки Східної Африки робили аборт за допомогою спеціальних дерев’яних паличок. 

 

Особливо аборти були розповсюджені в елліністичну епоху і в часи Римської імперії. Тоді для процесу аборту використовували спорові препарати, що досить часто викликало побічні ефекти і нерідко закінчувались смертю. Платон не вважав аборт недозволеним засобом, а Аристотель рекомендував його для обмеження кількості народжуваності.

Щоб «припинити вагітність» потрібно зробити дві дії – спочатку вбити дитину, а потім вийняти її з материнської утроби, або ж спочатку вийняти дитину, а потім убити її. 

Згідно із законодавством України аборт, зроблений за межами стаціонару або людиною без відповідної освіти, розцінюється як злочин.

Для кожного періоду вагітності існують особливі методи абортації: 

Для першого триместру використовуються вакуумна аспірація, інструментальний кюретаж, хімічні методи.

Вакуумна аспірація – висмоктування дитини з утроби матері цілком чи частинами за допомогою різниці тиску. Метод можна використовувати лише до 4–5 тижнів вагітності.

Кюретаж – «вишкрібання» дитини частинами з матки матері кюреткою (загострена ложка). Часто можливе комбінування з вакуумною аспірацією.

Хімічні методи (RU 486) – мама вживає хімічні речовини міфепрістон (міфегін) і метотрексат (міфепрістон). Перший спричиняє відділення дитини від матки, другий вбиває його. Далі дають хімічний елемент, який провокує викид мертвої дитини з материнської утроби. Метод діє лише до 9 тижнів вагітності. Метод не діє в 1 з 20 випадків.

Для другого триместру використовуються методи розширення та діставання, інстиляція, дочасні роди викликані хімічними препаратами (див. вище).

Розширення та діставання – розширюється шийка матки, потім дитина виймається частинами, оскільки щипцями попередньо її тіло розривається на шматки. Оскільки лікар діє всліпу, то частини тіла дитини складаються разом, щоб побачити, чи усі вони вилучені з материнського організму. Голова дитини під час операції роздроблюється, далі вишкрібається внутрішня поверхня матки кюреткою чи вакуумом. 

Інстиляція (сольовий амніоцитоз) – крапельне введення голкою у навколоплідний міхур розчину солі, який обпікає тіло дитини та спричиняє її смерть. Впродовж декількох годин, поки дитина помре, мама відчуває її поштовхи. Далі тіло дитини вилучають або через розширення та діставання, або хімічними методами.

Для третього триместру використовуються ті ж методи, що і у другому триместрі, різниця лише полягає у тому, що при хімічних методах отрутохімікати вводяться у більших дозах.

Як бачимо, аборт, незалежно від обставин та способу його звершення є жорстоким вбивством дитини, що спричиняє великі муки та страждання дитини перед смертю. Коли під час проведення аборту подивитись на поведінку дитини за допомогою УЗД видно, що вона відчуває жахливий біль, старається уникати гострих медичних інструментів та хімікатів, які спричиняють її смерть. Пульс дитини від страху сягає 200 ударів у хвилину, а рот відкривається для німого крику болю та відчаю, оскільки немає ніякої різниці між абортом та вбивством новонародженої дитини.